Методична робота

Матеріали до круглого столу

Матеріали до Круглого столу

Міністр освіти і науки Лілія Гриневич презентувала концепцію «Нової української школи», яка почне діяти в 2018 році. Проект «Нова школа. Простір освітніх можливостей» має запустити багато процесів одночасно: зупинити падіння якості та доступності освіти, орієнтувати її зміст на компетентності, «перенавчити» вчителів, змінити структуру школи, забезпечити ці перетворення ресурсами. При цьому зберегти все найкраще, що є в українській школі.

Відповідно до проекту нового базового Закону «Про освіту» ключовими для нової української школи визначено 10 компетентностей:

1. Спілкування державною (і рідною у разівідмінності) мовами;

2. Спілкуванняіноземнимимовами;

3. Математичнаграмотність;

4. Компетентності в природничих науках і технологіях;

5. Інформаційно-цифровакомпетентність;

6. Уміннянавчатисявпродовжжиття;

7. Соціальні і громадянськікомпетентності;

8. Підприємливість;

9. Загальнокультурнаграмотність;

10. Екологічнаграмотність і здоровежиття.

Випускник нової школи – це

- особистість(ціліснаособистість, усебічнорозвинена, здатнадо критичного мислення);

- патріот (патріот з активною позицією, який діє згідно з морально-етичними принципами і здатний приймати відповідальні рішення);

- інноватор (інноватор, здатнийзмінюватинавколишнійсвіт, розвиватиекономіку, конкурувати на ринку праці, вчитисявпродовжжиття).

(У тексті концепції є згадки про школярів,учителів, державу, батьків… іжодного слова про бібліотекарів. Хто будезадовольнятиінформаційні потреби вчителів та учнів? Наданий варіант концепції не є остаточним, тому бібліотекарям варто поспішити долучитися до обговорення та нагадати про себе).

Міністерство освіти і науки України планує випустити книжки із серії «Шкільна бібліотека» з творами сучасних українських письменників, які були додані до кола читання в оновленій програмі «Літературне читання» у початковій школі. Зокрема, до хрестоматії увійдуть твори сучасних українських письменників, які користуються популярністю серед дітей: Сашко Дерманський, Іван Малкович, Дмитро Чередниченко, Леся Вороніна, Оксана Кротюк, Іван Андрусяк, Мар'яна Савка, Мар’яна та Тарас Прохаськи, Ірен Роздобудько та інші, всього - понад 30 авторів. Їх популярність булла визначена під час аналізу найбільш затребованої літератури дітьми через систему бібліотек, після консультацій з експертами дитячого читання та згідно з аналізом тематичних Інтернет-ресурсів ("Барабука", "Читомо", "Казкарка"). Книжки надрукують до кінця 2016 року та будуть надані шкільним бібліотекам.

На відміну від засобів мас-медіа, які розповсюджують далеко не кращі зразки масової культури, головною парадигмою масової роботи шкільної бібліотеки стає людиноцентризм або іншими словами читачецентризм, або дитиноцентризм, що в умовах сучасних соціально-комунікаційних відносин означає пріоритетність інтересів та потреб кожної вікової групи користувачів, у тому числі дітей з особливими потребами, дітей з багатодітних та неповних сімей, дітей-сиріт.

Інклюзивні заходи.

Одним з методів заохочення дитини до читання є читання вголос. Відоме ще з часів тотальної неграмотності населення, у 80-90 роках ХХ століття під впливом бібліотек читання вголос переживає свого роду ренесанс. Сьогодні – це також одна з поширених та найпопулярніших форм роботи бібліотеки з учнями молодшого шкільного віку.

Але слід відрізняти різні види читання вголос. Можна просто вибрати і почитати дітям книгу вголос, а можна для найбільшого ефекту сприйняття прочитаного використати аудіовізуальний матеріал, організувати прослуховування літературного твору у виконанні професійних читців, акторів, відомих особистостей.

Цікавинки

Американські бібліотерапевти (лікувальний ефект від процесу читання)

Вони використали допомогу… братів наших менших. У притулок для тварин маленького містечка, що в штаті Пенсильванія, щодня приходять десятки дітей, щоб почитати... чотирилапим! Крісті Родригез, координатор проекту, розповіла, що на таку ініціативу її надихнув власний 10-річний син Шон. Коли перед нею постала проблема, що її хлопчик абсолютно не хоче читати, то спробувала відвестийого у свій притулок для кошек, щоб Шон читав книги тваринам. Шон настільки захопився процесом, щоКрісті Родрігез вирішила організувати програму для заохочення дітей до читання. У притулку встановили полицю з книгами та відкрили гурток «Книжкові приятелі». Спочатку книжкове зібрання бібліотеки було невеликим, але згодом, коли про надзвичайний проект дізналися поза межами містечка, сюди почали надсилати книги з усієї країни...На «кошенячі читання» впритулок стали приходити щодня десятки дітей.

Учені з університету Тафтса (м. Бостон, США) стверджують, що навчання в компанії з чотирилапими може значно підвищити ефективність процесу, а також зробити його комфортнішим для дитини [5]. Коли дитина читає мотивовано (наприклад, для кота), вона відчуває свою значущість, поступово в неї з’являється потреба в читанні для власного задоволення.

¨ Дистанційні заходи для учнів з «тих» територій. (віддалений (віртуальний) читач).

Найефективніша форма роботи з підлітками – тренінгові заняття, наприклад арт-тренінги, коли за допомогою вільного стилю малювання чи то пудлінг - малюваннягармонізувати психіку, розвивати творчу свідомість.

Підлітки віддають перевагу діалоговим, дискусійним, ігровим формам спілкування тому, що вони посилюють пізнавальну й читацьку активність, спонукають до самостійного мислення, уміння відстоювати особисту думку. Захоплюючі, емоційні заходи дають можливість позмагатися, поспілкуватися. Це - дискусійні інтерв’ю, дискусії, диспути, різноманітні конкурси, вікторини.

Кіновернісаж - демонстрація документальних, художніх та мультиплікаційних фільмів допомагає більше розкрити тему та нагадати юним читачам літературні твори як першоджерела для створення фільмів, зустрітися з улюбленими літературними героями на екрані. (Іван Сила - український дитячий художній фільм режисера Віктора Андрієнка. Знятий за книгоюОлександра Гавроша «Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу» (2007).)

Дослідження інтернет-читань показують, що мережа Інтернет і бібліотека взаємопов’язані і взаємозалежні. Сьогодні в же зрозуміло, що мережа Інтернет сприяє не зменшенню, а посиленню авторитету традиційної бібліотеки, особливо, якщо вона входить до інтернет-середовища.